Перевалка з барж на морські судна постійно нарощує об’єми

Перевалка з барж на морські судна постійно нарощує об’єми і не обмежується лише зерновими. Новим вантажем стала олія. Втім, події, що розгортаються навколо спроб через суд заборонити якірні стоянки в акваторії Херсону можуть мати негативні наслідки для всього ринку рейдової перевалки “річка-море”.

Про це пише ІА «Інфоіндустрія» з посиланням на https://agrologistyka.in.ua.

Тренд: зростання обсягів рейдової перевалки

Довантаження суден агропродукцією з барж на рейді упродовж останніх років постійно зростає. 2020-й рік у цьому відношенні став особливо знаковим, адже у той час як експорт зерна та шроту через морські термінали суттєво впав, перевалка з барж на морські судна навпаки виросла відразу на 14% – з 5,3 млн т до 6 млн т. При цьому з 20-ки компаній, що здійснюють такі операції – 14 показали зростання показників.

На ринку розраховують, що урожай в Україні зростатиме, а відтак зростатиме й завантаження великотоннажних суден типу Panamax, Capesize. Тож, буде потреба і у довантаженні на рейді. Тому обсяги рейдової перевалки у подальшому лише збільшуватимуться.

Якщо говорити про зернотрейдерів, то левова частина усіх вантажів, які зараз довантажуються на Банці Трутаєва біля Очакова, займають зернові «НІБУЛОНа»,  Bunge та COFCO. Компанія Вадатурського щороку нарощує як транспортування зернових річковим транспортом, так і рейдову перевалку. За декілька років частка відвантажень Нібулоном на зовнішньому рейді збільшилася більш ніж у десять разів та вже перевищує відвантаження на морському комплексі компанії в Миколаєві.

Усього за результатами календарного 2020 року «НІБУЛОН» відвантажив на експорт 4,5 млн тонн агровантажів,  з яких 3,4 млн тонн (77%) — перевантажив на Банці Трутаєва. За даними компанії Stark Shipping (морські агенти), саме «НІБУЛОН» є лідером з перевалки агропродукції методом ship-to-ship (STS) — минулого компанія зайняла 57,45% ринку. Для порівняння: Bunge минулого року довантажила біля Очакова 501 тис. тонн, COFCO — 442,8 тис. тонн.

Тренд: інвестиції у власні плавкрани

Стати лідером з перевалки зернових вантажів на рейді агрохолдингу “НІБУЛОН” дозволила наявність власних плавучих кранів. Перший плавкран “Святий Миколай” компанія придбала у 2013 році. Потім на власному заводі побудував ще два крани, “Нібулонівець-1” та “Нібулонівець-2”, кожен з яких може перевантажувати щонайменше 400 тис. тонн на рік.

У 2019 році “НІБУЛОН” побудував перевантажувач Nibulon Max вже з вантажними трюмами загальною місткістю 13400 кубометрів. За перший рік роботи він перевантажив понад 2,5 млн тонн. Загалом наявні плавкрани дозволяють “НІБУЛОНу”, за власними оцінками компанії,  перевалювати щонайменше 6 млн тон на рік.

Неподалік від точки, де здійснює перевалку “НІБУЛОН”, постійно працює судно-накопичувач  Princess Nicole компанії “Конкорд”. Це балкер необмеженого району плавання, який у 2016 році пройшов переобладнання. Тоді до чотирьох наявних кранів додалося ще два, вантажопідйомність кожного крану — 25 тонн. Судно має п’ять вантажних трюмів сумарної місткістю 34794 кубометрів.

Princess Nicole перевантажує зерно та шрот таких гравців, як “АгроВіста”, “Кернел” та ін. Це судно має змогу не лише перевантажувати зерно на рейді з барж на морські судна, але й забирати вантаж на рейдах Миколаївського та Херсонського морських портів та вирушати з ним вже на Банку Трутаєва або ж здійснювати доставку вантажу з портів Великої Одеси на дальній рейд для довантаження балкерів типу Panamax чи навіть більшого розміру.

Періодично подібні схеми і застосовуються. Так, у 2019 році «МСП Ніка-Тера» вперше для довантаження на рейді Банки Трутаева замість баржо-буксирних складів вантажопідйомністю до 5 тис. тонн, використало Princess Nicole, яка брала на борт в портах Херсон та Миколаїв від 12 до 18 тис. тонн. У «Ніка-Тері» зазначали, що така технологічна схема перевалки істотно прискорила час рейдової обробки.

Тренд: загострення боротьби за вантажопотоки

Минулий рік окреслив також наміри концесіонера порту Херсон за посередництва місцевої філії АМПУ заборонити якірні стоянки в акваторії порту і усунути таким чином з ринку відразу дюжину компаній, що складають йому конкуренцію.

В результаті долю «херсонських» якірних стоянок вирішуватиме суд. На ринку побоюються, що такий прецедент може зачепити існування всіх якірних стоянок в акваторії річок країни.  А поки що вантажі все частіше оминають Херсон і перенаправляються в сторону Миколаєва.

На ринку побоюються, що такий прецедент може зачепити існування всіх якірних стоянок в акваторії річок країни.

Координаційна рада стивидорів ХМП «б’є у дзвони», адже на херсонському рейді перевантажуються вантажі з терміналів, які не можуть собі дозволити працювати на тій самій Банці Трутаєва, зате вже інвестували у створення потужностей у Херсоні. Вони зазначають, що у піковий сезон часто виникають умови, коли навіть усіх якірних стоянок недостатньо і судна очікують декілька днів у черзі під обробку.  Закриття ж більшості якірних стоянок вплине на рішення вантажовласників здійснювати вантажні операції у акваторії інших портів. Що може привести до недонадходження до бюджетів різних рівнів понад 100 млн грн і втратою понад тисячі робочих місць.

Зрештою, у вересні АМПУ назвала рішення про зменшення кількості якірних стоянок в акваторії ХМТП одноосібним рішенням начальника адміністрації цього морського порту, що не має юридичної сили, бо не погоджувалась з апаратом управління АМПУ. Та от у березні цього року стало відомо, що цю справу розглядає Окружний адміністративний суд Києва. Позов до АМПУ, капітана порту Херсон і Державної служби морського та річкового транспорту України направила компанія «Рівер Портс Едженсі». Позивача, який просить визнати використання якірних стоянок і рейдової перевалки в порту протиправними підозрюють у зв’язках з майбутнім концесіонером ДП ХМТП — «Рісоїл-Херсон». Будемо уважно слідкувати за розвитком подій.

Тренд. Розширення номенклатури вантажів

Рейдова перевалка з р. Дніпро не буде обмежуватися зерновими та продуктами переробки. На “Річковому Форумі 2021” директор United Barge Company Костянтин Ромашко розповів, що компанія i далi буде розвивати рейдову перевалку олії для довантаження великотонажних танкерiв,  а також все ще має плани та вивчає можливiсть застосування великого судна-накопичувача. За його словами, український експорт масла знаходиться на рівні 5,5-6 млн тонн. І 10% експорту може йти баржами. Втім, зростання буде зумовлюватися розвитком інфраструктури з перевалки соняшникової олії на Дніпрі, яка з’явиться не раніше, ніж за 2-3 роки.

Загалом, надалі ми спостерігатимемо удосконалення логістики «річкових гравців»  та збільшення спеціалізованого флоту, який працює на рейді. Ці перспективи рейдової перевалки вимальовуються вже сьогодні, зважаючи на досягнення компаній та їхні плани.

Компанії, що сьогодні займаються перевезеннями, навіть розглядають можливість у майбутньому придбати власні плавкрани, аби пропонувати комплексну послугу. Швидко цей процес не відбудеться, зважаючи на те, що плавкрани, здатні ефективно працювати на рейді, вимагають значних інвестицій. Проте, кількість гравців, що працюватимуть на рейді, збільшуватиметься – це очевидно.

Втім, такі перспективи значної позитивної динаміки ринку можуть нівелювати підприємці, зацікавлені у перерозпреділенні вантажопотоків. На жаль, майбутнє цього виду перевалки в акваторії Херсону (а можливо, у подальшому – в Миколаєві) сьогодні залежить не від відкритої конкуренції в сервісі та якості, а від рішення суду.

Інфоіндустрія

Читайте нас у Telegram

Популярні Новини

Підпишись на Infoindustry