За мовчазної згоди облдержадміністрації: чим обернувся скандал у Державному архіві Рівненської області

«Свободівець» Олег Дзецько з 2015 до 2020 року був депутатом Рівненської міської ради. На місцевих виборах 2020 року балотувався, але не пройшов. Стояв шістнадцятим у загальнопартійному списку і другим на своєму окрузі. За нього проголосували 87 виборців. Однак ВО «Свобода» пройшло і в Рівненську обласну, і в Рівненську міську ради
Джерело
Колаж із фото зі сторінки у фейсбук Олега Дзецька та фото «Четвертої влади» 2020 року

«Свободівець» Олег Дзецько на посаду потрапив за партійною квотою і одразу дав зрозуміти підлеглим, «хто вдома хазяїн». Нераціональне управління, порушення трудового законодавства, зловживання посадою, невміння згуртувати колектив і війна з незгодними – так більше трьох років керує Державним архівом Рівненської області його директор.

Докладніше про це читайте у нашій публікації «“Скажіть усім підлеглим, що моє прізвище Дзецько”: як депутат-свободівець керує Державним архівом Рівненщини».

Зважаючи на постійні скарги працівниць архіву до Рівненської обласної державної адміністрації і заяву до обласного Управління Держпраці, архів перевірили. Обидві перевірки виявили порушення. Звіт відділу внутрішнього аудиту РОДА вклався у 41 сторінку, звіт інспекторів Держпраці – у 13 сторінок.

Відтоді минуло більш ніж пів року – і «Четверта влада» поцікавилася, чи змінилося щось в описаній тоді ситуації і чи притягнули директора архіву до відповідальності за виявлені порушення.

Журналістка поспілкувалася з працівниками архіву, посадовцями Рівненської обласної державної адміністрації й Управління Держпраці. Контактувала із Державною архівною службою. Поговорила з речницею Управління поліції охорони у Рівненській області, бо архів боргував їм гроші. І спробувала дізнатися дещо в поліції. Що з’ясувала – читайте далі.

Зафіксовані порушення

Інспектори Держпраці виявили систематичне затримання зарплати на період щорічної відпустки та розбіжність між наказом директора й платіжною відомістю.

Перевірка Відділу внутрішнього аудиту РОДА за сім місяців – з 1 вересня 2019 року по 31 липня 2020 року виявила і зафіксувала у своєму звіті наступні порушення:

  • директор архіву без повноважень узяв на роботу своїм заступником колишнього посадовця облдержадміністрації, якого чомусь перевели з управління освіти і науки; працевлаштування призвело до втрати трохи більше 290 тисяч гривень виплаченої тому заступнику зарплатні;
  • іншому заступнику директор призначав премії без погодження з облдержадміністрацією: це призвело до зайво виплачених 14 тисяч 56 гривень зарплати і зайво нарахованих 3 тисяч 92 гривень єдиного внеску;
Олег Дзецько (ліворуч) зі своїми заступниками Іваном Демянюком (посередині, вже колишній) та Олегом Пекарським (праворуч). Фото 2019 року Веніаміна Думанського
  • директор неправомірно укладав цивільно-правові угоди з начальником технічного відділу і оплачував ремонти за ними: у штаті архіву є працівник, який отримує за це зарплату; виплати начальнику – це нецільове використання 22 тисяч 179 гривень бюджетних коштів;
  • незаконними були угоди з позаштатними працівниками на 12 тисяч гривень за впорядкування архівних документів; одна на 7 тисяч гривень виявилася фіктивною;
  • госпрозрахунковий відділ складав неправдиві звіти, завдяки чому його працівники зайво отримали 34 тисячі 60 гривень премій і їм нарахували 7 тисяч 612 гривень єдиного соціального внеску;
  • виявили 17 фактів порушень у нарахуваннях і виплатах зарплати й відпускних на загальну суму 16 тисяч 45 гривень: люди отримували зайве або ж недоотримували, були затримки;
  • затверджена директором структура штату мала два відділи з різними назвами й у різних корпусах, але з однаковими функціями, що призвело до завищеного використання бюджетних коштів на 827,2 тисячі гривень;
  • в архіві зволікали із переглядом цін на послуги та офіційним їх оприлюдненням, чим зменшили свій заробіток;
  • призначаючи премії, директор не застосовував єдиного підходу, а керівники відділів не вносили свої пропозиції; натомість одним премії призначав у відсотках від окладу, іншим – сам визначав конкретні суми;
  • Олег Дзецько узяв на роботу людей, чия освіта не відповідає вимогам посадових інструкцій, а деякі працівники архіву більше двох років не були у відпустках.

Перевірка виявила і підтвердила усі факти порушень, про які ми писали в попередній публікації про архів.

Персональна відповідальність за усунення порушень

У звіті внутрішнього аудиту написано, що директор не тільки має право розпоряджатися бюджетними коштами, які отримує архів, але й особисто відповідає за організацію та результати його діяльності. Відтак йому рекомендували:

  • впорядкувати Положення про архів та посадові інструкції працівників (по суті, щоб не працівники відповідали посадовим вимогам, а вимоги – наявним працівникам);
  • скоротити чисельність штату через об’єднання відділів, створення секторів за прикладом архівів сусідніх областей (у звіті згадуються Волинський і Тернопільський);
  • припинити укладати цивільно-правові угоди з працівниками архіву щодо робіт, які входять до їхніх обов’язків; забезпечити «усунення нецільового використання» витрачених за угодами коштів, притягнути до відповідальності винних;
  • призначати всім премії у відсотках від окладу, а керівники підрозділів мають подавати обгрунтовані пропозиції їхнього розміру;
  • повернути в бюджет гроші, незаконно виплачені заступникам директора, працівникам госпрозрахункового відділу та за фіктивною угодою, повернути зайво сплачений єдиний внесок і притягнути до відповідальності винних. За нашими підрахунками, це щонайменше 379 тисяч 295 гривень.

Подекуди Олег Дзецько має притягнути до відповідальності себе самого. Наприклад, за укладання цивільно-правових угод і розподіл матеріального стимулювання.

Майстер-клас, як одночасно виконати й не виконати припис

У 2020 році Олег Дзецько двічі змінює штатний розпис. Вдруге – виконуючи рекомендації аудиторів. Найбільше оптимізація зачепила підрозділи першого корпусу на вулиці Степана Бандери, 26-А, де у директора «проблемка» з незгодними працівниками. Змін зазнала й бухгалтерія, яка знаходиться в другому корпусі на вулиці Кавказькій, 8 і дуже «підставила» директора допущеними помилками.

Скоротили відділ використання інформації з першого корпусу – цим тепер займається відділ управлінської документації з другого корпусу. Ним керує один із заступників директора. У цих відділів були однакові функції. Скорочення має зекономити 160 тисяч гривень із зарплатного фонду. Порівняльна статистика роботи обох відділів за 2020 рік, яку надали працівниці архіву, показує, що скоротили більш ефективний.

Скоротили відділ обліку й і довідкового апарату – цим займається тепер відділ забезпечення збереженості документів. Керівниця облікового відділу – «з проблемних», пішла під скорочення і звільнилася.

Фінансовий відділ (бухгалтерія) став сектором фінансового забезпечення. Після скандалів через виявлені порушення одна працівниця звільнилася, інша – вийшла на пенсію. Одну з них брав на роботу Олег Дзецько. У кінці січня 2020 року він шукав бухгалтера із нарахування зарплати. На сайті архіву такої вакансії чи посади немає.

Провідною бухгалтеркою нині працює жінка, в особовій справі якої немає ні записів, ні копій документів про бухгалтерську освіту. А до цього жінка працювала у канцелярії. Це інформація з аудиторського звіту.

Створили сектор інформаційних технологій, оцифрування й реставрації документів, який очолив єдиний архівний «комп’ютерник». Реставратором, уже на повну ставку, працює студент другого курсу РДГУ. До того мав неповний робочий день. Олег Дзецько не мав права брати його на роботу, бо посадова інструкція вимагає вищої освіти щонайменше бакалаврського рівня. Про це також пишуть аудитори.

За кілька місяців роботи сектору електронний архів поповнився оцифрованими описами справ радянської доби і періоду нацистської окупації. За інформацією працівників архіву, для виконання плану трохи схитрували.

До власного доробку додали документи, які на замовлення оцифровувало приватне підприємство «Архівні інформаційні системи». Факт оцифрування в їхньому офісі підтвердили. Фірма віддала копії рівненському архіву згідно з укладеним договором.

Не зачепила реорганізація сектор режимно-секретної роботи і технічний відділ. Хоча, наприклад, у сусідньому Волинському архіві немає такого – є об’єднаний фінансово-господарський.

Технічний відділ очолює Борис Оверчук, неофіційний водій директора архіву і батько його університетської одногрупниці, яка теж у штаті архіву. Це з ним Олег Дзецько укладав і оплачував цивільно-правові угоди

Зараз в архіві є 5 відділів і 3 сектори, тобто 8 підрозділів (було 10). Реорганізація не зменшила кількості штатних місць: як було 40 на початку 2020 року, так і залишилося. Якщо немає реальної раціоналізації використання бюджетних грошей, не зрозуміло, чому в РОДА затвердили таку структуру.

Скоротили науковицю – узяли сторожа

Внаслідок скорочення з’явилися три вакансії, на які взяли сторожів. Жодного архівіста. Про зникнення деяких працівниць зі штату обласного архіву ми дізналися, порівнявши бачені раніше копії наказів і нинішню архівну структуру.

Новостворений відділ забезпечення збереженості, обліку й довідкового апарату кілька місяців працював без керівника. Начальник скороченого обліково-довідкового відділу Іван Демянюк, одночасно заступник директора, звільнився. Це йому нараховували зайві премії.

Іван Демянюк – історик і політолог, співорганізатор Народного руху України й Української Гельсінської Спілки на Рівненщині, автор монографії про боротьбу за українську національну символіку, керував редакційними колегіями «Книги пам’яті. Рівненська область» та серії «Реабілітовані історією». Відомий ще як соратник політика Василя Червонія.

Із квітня 2021 року на посаду начальника – заступника прийшов Олександр Муран. Після двадцяти років роботи в Рівненській облдержадміністрації. Це вже другий тамтешній керівник, прилаштований на роботу в архіві. Перший – Олег Пекарський. Обидва ніякого відношення до архівної сфери не мали. Наказ про звільнення Мурана є. На сайті архіву він досі не значиться.

«Четверта влада» знає Олександра Мурана як начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Рівненської ОДА, часів президента Віктора Януковича.

Тоді цей посадовець, один з кількох керівників управлінь та відділів ОДА, порушував право рівнян на інформацію – приховував, відмовляючись надавати на інформаційний запит, розміри зарплати, премій та інших своїх виплат і усіх працівників відділу.

Заступницею начальника цього відділу зазначена Людмила Леонова. Для неї це пониження в посаді й фінансові втрати. Раніше очолювала скорочений відділ використання інформації. Недавно знайшла у сховищі документ з іменами перепохованих членів родини князів Любомирських, які володіли Рівним у XVIII столітті.

Колишня старша наукова співробітниця архіву Олена Гумінська звільнилася і зараз працює в іншому місці. Вона не захотіла пояснити, чому пішла з архіву.

– Не знаю, чи це потрібно. Хочу забути ці приниження назавжди, – сказала жінка.

Нам відомо, що замість неї узяли сторожа. А про які приниження вона каже, читайте далі в розділі про поліцію.

Одна з колишніх керівниць вже працює в іншій установі. Теж потрапила під скорочення. Імені просила не називати.

– Я зрозуміла, що мені у будь-якому випадку не дадуть працювати, так і вийшло, – сказала жінка.

Розповідає, що її колишні колеги «в шоці, що все продовжується». Бо він позбувається досвідчених працівників. За її словами, це суперечить здоровому глузду.

– Ми вчасно, сумлінно і якісно виконували свою роботу, і претензій щодо неї не було. А чому така ненависть, я досі не можу зрозуміти, – каже жінка. 

Люди не розуміють, чому директору все сходить з рук, і припускають, що обласна адміністрація його покриває. На їхню думку, це беззаконня. Кажуть, жодна з проблем, які озвучували куратору архіву, заступнику голови РОДА Ігорю Тимошенку, не вирішилася.

Заступник голови Рівненської облдержадміністрації Ігор Тимошенко ще у серпні 2020 року попереджав колектив архіву: своїми скаргами вони нічого не доб’ються, а директора треба «цінувати і поважати», бо його «не обирають». Фото з фейсбук-сторінки

На сайті архіву є вакансія провідного юрисконсульта, посада якого утворилася через скорочення електрика.

Працівники архіву кажуть, що юристка, яку Олег Дзецько узяв був на цю посаду, пропрацювала три місяці, потім звільнилася і певний час працювала за цивільно-правовою угодою. Ми дізналися, що це адвокатка й одна із засновниць ГО «Центр “Правюс”» Зоряна Кожуховська.

– Я не працюю з архівом, але в мене є з ними угоди, – підтвердила адвокатка в телефонній розмові у лютому й порадила за деталями звернутися до директора.

За словами Зоряни Кожуховської, раніше вона була у штаті, але не влаштували «певні умови трудової діяльності». Про вакансію юридичного консультанта нібито нічого не знає, не може пригадати, скільки часу працювала в архіві. Зараз ніяк з ним не працює.

Нагадаємо, Олег Дзецько використовував цивільно-правові угоди як інструмент додаткового фінансування лояльних до нього працівників.

Що іще не змінилося

  • Документи у критичному стані не реставрують. Лише ті, які беруть на оцифрування. Переважно це метричні книги.
  • Комп’ютери в читальні зали не поставили.
  • Грибок на будівлі і мох на подвір’ї першого корпусу не чистили і не планують: директор вважає, що чищення не вирішить проблеми, треба робити гідроізоляцію будівлі, а грошей на це ніхто не дасть.
  • Система кондиціонування повітря у сховищі першого корпусу не працює через непридатність. Міняти її на нову – це великі кошти, яких теж не дадуть. Тим часом у сховищі вогкість, грибок вже на коробках з документами.
  • Ремонти кабінетів роблять лише у другому корпусі на Кавказькій, 8. На перший корпус гроші не передбачені.
  • Директор не ділиться інформацією з колективом, тому навіть начальники відділів не орієнтуються у виробничій ситуації і в його планах. Зокрема, щодо вакансії його заступника. І бояться, що прийде некомпетентна і байдужа до справи людина.
  • Забезпечення конвертами для надсилання довідок немісцевим – з перебоями. Теж немає грошей. Канцелярське приладдя для роботи працівники купують собі самі.
  • Директор не приходить працювати у перший корпус. З’являється лише на нарадах. Документи підписує його єдиний заступник, який приходить туди приблизно через день.
  • Накази про преміювання начальники відділів не бачать – діє директорська заборона.
  • На вахті першого корпусу, як і раніше, в робочий час чергують працівниці архіву.
  • Розділення в колективі на «своїх» і решту незмінне, але припинилися святкові «загравання» з працівницями: директор уже не всім дарує квіти й шоколад на дні народження/ангела.
  • Електронну реєстрацію звернень та документації не встановили. Але по всій архівній службі на всеукраїнському рівні вводиться електронний документообіг. Відповідну програму вже запустили й почали навчати працівників.
  • Відеонагляд на першому корпусі не працює. Лише приходили майстри і прокладали якісь проводи. Працівники припускають: це готуються до встановлення сигналізації «тривожна кнопка».

Ця інформація зі слів працівників архіву, з якими ми спілкувалися.

До чого тут поліція

У вересні 2020 року старша наукова співробітниця архіву Олена Гумінська під час робочого дня вийшла у внутрішній двір архіву, вкритий мохом, підсковзнулася на ньому і впала. Сталося це після повідомлення, що її посаду скорочують, а замість неї беруть на роботу сторожа.

Жінка вдарилася лівим боком. «Швидка допомога» відвезла її в лікарню. Діагностували струс мозку. Пізніше фіксували й гіпертонічний криз.

Олена Гумінська написала заяву в поліцію, лікарі повідомили про нещасний випадок на виробництві. В архіві почали службове розслідування – відповідальних не знайшли. Але за пів року відкрили нове, нібито за підроблення внутрішнього документу, – проти Гумінської. Підроблення не довели, але директор виніс Олені Гумінській догану без мотивації.

Жінка оскаржувала догану в Рівненській ОДА. Там відповіли, що не мають повноваження її відмінити, але підтвердили порушення з боку директора і порадили звернутися до суду. Директора ж нібито застерегли від таких дій.

За словами працівників архіву, директора також нібито викликали до поліції через подання Управління Держпраці.

Ми спитали в поліції, чи були такі заяви і чи є Олег Дзецько та Олена Гумінська учасниками чи сторонами відкритих кримінальних проваджень.

У відповіді з Головного управління Національної поліції Рівненщини написали, що «запитувана інформація… відноситься до відомостей кримінальних проваджень, яка може розголошуватися лише з письмового дозволу слідчого чи прокурора». Тому нічого не можуть відповісти. Наразі ніхто і ні до якої відповідальності не притягувався.

Затятий боржник

Речниця Управління Поліції охорони у Рівненській області Галина Чмирук розповіла, що раніше їхні працівники охороняли обидва корпуси.

– Була воєнізована охорона і «тривожна кнопка». У липні 2020 року об’єкти зняли з охорони через заборгованість, – каже Галина Чмирук.

При вході у другий архівний корпус на Кавказькій, 8 ліворуч для охоронців обладнане місце чергування. Подібна вахта є і в першому корпусі. Фото 2020 року

Частину боргу архів оплатив. З вересня 2020 року поліція охорони судиться за решту. Представники архіву не ходили на засідання, борг ігнорують. Господарський суд видав наказ про примусове стягнення з архіву 101 тисячі 719 гривень боргу на користь поліції охорони і 2 тисяч 102 гривень судового збору.

За словами речниці, загалом було 260 тисяч гривень боргу.

Із засобів охорони тепер, окрім трьох сторожів і гратів на вікнах, – відеокамери на архівних корпусах.

Так майстри підключали відеокамери на будівлі другого корпусу обласного архіву у червні 2020 року

Прочитав питання – і відмовився говорити

Із Олегом Дзецьком журналістка спілкувалася по телефону. Попросила розповісти, що змінилося в архіві за останні півроку і що вже виконали з рекомендованого перевіркою. Він запропонував надіслати письмовий запит. Потім погодився почитати питання, які ми надіслали йому в месенджері, і поговорити наступного дня.

Питань було чотирнадцять, на більшість можна було відповісти коротко. Зокрема, про комп’ютери, мох, грибок, повернення незаконно витрачених бюджетних грошей, про борг за охорону і про відповідальність за порушення.

Прочитавши питання, Олег Дзецько відмовився від усного спілкування.

Мовляв, питання потребують розгорнутих письмових відповідей і серед них є такі, які ми можемо показати «як з одної, так і з іншої сторони і вирвати з контексту».

– Так, на жаль, на мою думку, ви зробили в попередній публікації, висвітливши дуже однобоко те, що я сказав, і вирвавши з контексту дуже багато речей, – пояснив свою позицію Олег Дзецько.

Письмових відповідей на наші питання Олег Дзецько теж не надіслав.

У Києві відхрестилися

Ми звернулася до Державної архівної служби – контролюючого органу місцевих архівів. Спитали, чи знають вони про порушення в рівненському архіві і чи мають повноваження впливати на ситуацію в регіонах.

У відповіді з підписом голови Державної архівної служби Анатолія Хромова повідомили, що їхня перевірка у листопаді 2019 року визнала роботу в архіві «задовільною, але такою, що потребує покращення». Написали, що архів підпорядковується обласній адміністрації, а його директор призначається головою ОДА. Тому питати треба там.

З гуся вода – реакція облдержадміністрації

Інспектори Держпраці ще у кінці серпня 2020 року надіслали в обласну держадміністрацію подання на притягнення Олега Дзецька до дисциплінарної відповідальності. Ми спитали, чи виконали це подання.

Головний спеціаліст юридичного відділу Олександр Ганов розповів, що провадження за поданням Держпраці не порушувалося з двох причин: спочатку тривала робота комісії з приводу ігнорування журналістського запиту, потім Олег Дзецько був у відпустці через участь у виборах.

– Дві дисциплінарні комісії ніде не передбачені, – пояснив юрист.

Олександр Ганов пояснив, що, за законом, фігурант провадження має ознайомитися з усіма матеріалами справи, щоб внести свої пояснення чи зауваження. Якщо ж від моменту ознайомлення мине шість місяців, а висновку не буде, такого посадовця вже не притягнуть до відповідальності. Кінцевий термін такого притягнення у випадку Олега Дзецька – кінець лютого 2021 року.

На сайті РОДА є лише одне розпорядження про порушення дисциплінарного провадження. Датоване 30-м вересня 2020 року і не має вказаного приводу. Ми дізналися, що воно стосувалося згаданого ігнорування нашого запиту. Ми тоді просили надати документи про укладені Олегом Дзецьком цивільно-правові угоди. Комісія винним його не визнала і до відповідальності не притягнула: не побачили «в діях дисциплінарного проступку».

На питання, коли порушать провадження за поданням Держпраці, Олександр Ганов відповів канцелярською відмовкою: «все буде в рамках чинного законодавства, без реагування не залишиться». І додав, що Олега Дзецька «за порушення 2019 року до відповідальності вже не притягнуть». Дисциплінарну комісію так і не створили.

Заступник голови Рівненської облдержадміністрації і куратор архіву Ігор Тимошенко нічого про поточну ситуацію в архіві сказати не може. На питання, чи повертав архів у бюджет незаконно нараховані й виплачені деяким працівникам зарплати й премії, порадив питати в архіві.

– Директор видасть вам всю повністю інформацію у законний спосіб і без всяких проблем. Я вам зараз із голосу ніякої інформації не дам, – сказав Ігор Тимошенко.

За інформацією працівників архіву, незаконно витрачені з бюджету гроші повертати не будуть. Щоб цього уникнути, змінили Положення про архів. Відтак зникли підстави вважати виплати незаконними.

У кінці лютого 2021 року директор архіву Олег Дзецько похвалився дипломом магістра з публічного управління та адміністрування. Навчався у Національній академії державного управління при Президентові України.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте