Переселенка з ОРЛО розповіла про життя в Івано-Франківську: "Я вважаю це місто своїм"
Івано-Франківськ за останні 7 років місто стало рідним для багатьох переселенців з ОРДЛО
Про це повідомляє Східний варіант з посиланням на Дом
В Івано-Франківськ Юлія Острогляд переїхала 7 років тому з окупованого Луганська. З одним невеликим чемоданом — сподівалась, що просто їде "на розвідку", на один місяць... Місто для життя дівчина вибрала випадково, але ще жодного разу про своє рішення не пошкодувала.
Читайте також: свій дах над головою. Як переселенці в Україні намагаються купити житло за держпрограмами та чому у них не виходить
"У нас ніде не було рідних, близьких. Тобто все було з чистого аркуша. І Івано-Франківськ ми вибрали просто по карті. Ось так провели пряму лінію на захід від Луганська. І виявилося, що зупинилися на Івано-Франківську", — згадує переселенка.
Тільки приїхала в це місто — відразу зрозуміла, що це її новий дім. Тому незабаром перевезла сюди всю сім'ю.
Читайте також: Реінтеграція Донбасу. Пояснюємо все про найважливіший процес для мільйонів людей
"У мене було відчуття дому, спокою. Ну, по-перше, це синьо-жовті прапори, всюди я їх бачила. У мене виступали сльози, бо там, в Луганську, розумієте, вже було не так. Український прапор там не можна, за нього отримували серйозні травми", — розповідає луганчанка Острогляд.
Невеликий і затишний Івано-Франківськ зовсім не схожий на суєтний Луганськ, зазначає Юлія. Тут вона вперше побачила і незвичну архітектуру: маленькі кам'яні будиночки, тихі вулички, костели. Улюблений відпочинок — пройтися по місту пішки.
"Було кілька для мене незвичних речей. Наприклад, я запитувала людей, як проїхати від ринку до пошти, а мені говорили: тут ось так пройти... І мені було незрозуміло, як це — просто пішки пройти? У Луганську у нас була машина, транспорту багато, пішки не ходили, місто було велике. А тут я намагаюся зрозуміти, як кудись проїхати, і з'ясовується, що нікуди їхати не треба. І це круто. Я за 7 років, може, двічі користувалася транспортом", — ділиться враженнями переселенка.
Найбільше підкорили Юлію люди. Звичайні місцеві жителі — ті, хто допомагав з переїздом. І не тільки її сім'ї. За ці роки понад 3 тис. переселенців переїхали на Прикарпаття. Більшість з них залишилися жити в Івано-Франківську. І тепер не пропускають жоден день народження міста.
"Я вважаю це місто своїм, тому це свято для мене особливе. Івано-Франківськ — це місто для людей, і я бажаю йому залишатися таким і далі. Я бажаю людям любити своє чарівне місто", — сказала Юлія Острогляд.
Пандемія, проведення частини святкових заходів в онлайнрежимі не завадило гостям з усіх куточків України та навіть з-за кордону відвідати святкування 359-річчя Івано-Франківська.
"Ми відчуваємо тут життя, тут чисто, все відреставроване, бачимо, що люди дуже люблять своє місто. Ми вражені тим, як все виглядає", — ділиться киянин Олексій.
Такої ж думки і туристка Зоряна.
"Бажаю всім жителям здоров'я, місту процвітання, нехай воно розвивається, стає краще, я весь час сюди приїжджаю, і спостерігаю поліпшення", — каже жінка.
Сьогодні на кожній міській вуличці лунала музика. А в палаці Потоцьких всім охочим пропонували відчути себе магнатом: тут відкрили ковану інсталяцію — крісло бургомістра. До вечора на центральній площі ковалі влаштували фестиваль.