– Привіт, племінниця! А ось і ми! Скучила? – радісно пробасив дядько Володя.
Ну навіщо я відкрила двері? Навіщо?
Щороку на початку червня вони приїжджають і чекають, що я буду їх розважати. Вони – це дядько Володя, татів брат, з дружиною тіткою Олею і їх 10-річним сином Валерою.
Пару років тому я взяла відпустку на початок червня і втекла з міста. Родичі, немов це відчули, приїхали в липні. Як у них це виходить? Завжди невчасно, ніби знають.
Квартира, в якій я живу, належить мамі – дісталася в спадок від бабусі. А сама мама разом з моїм татом живуть в тому ж місті, що і дядько Володя з сімейством. Одного разу мама через них мені навіть гроші відправила. Правда, про це я дізналася тільки після від’їзду родичів, від мами по телефону.
Вигнати я їх не могла – відразу треба було, ще в перший їхній візит рамки ставити. А я, тюфячка, подумала – НЕ чужі адже. Ось і отримую тепер щорічну головний біль. Але не в цьому році – у мене вдома з’явився чоловік. Створення вельми шкідливий, але в побуті, безсумнівно, корисне.
– Мила! Хто там? О, у нас гості. Добрий день! Чув. – в коридор вийшов Микита, весь ще кострубатий спросоння. – Дозвольте представитися – Микита.
– Ти що, Танька, мужика притягла? – досить посміхнувшись, засичала на мене тітка Оля. – А мати твоя куди дивиться? Я негайно їй подзвоню і вона поверне тебе додому! Можеш пакувати речі!
– Олечко, ну ти що? Справа-то молоде. А Таня – дівчинка розумна, ми знайдемо спільну мову. Так, Танечка? – бридко підморгнув мені дядько Володя.
Так, завести мужика в 26 років – це гріх. Мамі подзвонять? Так мама від радості танцювати почне! Вона все мріє мене швидше заміж сплавити. Що ж родичі, пограємо?
– Тітка Оля, не треба мами! Будь ласка! – я зробила жалібне обличчя.
Микита з подивом на мене подивився, я йому підморгнула. Він розуміючи кивнув.
– Дядько і тітка, у мене – найсерйозніші наміри! Ви не думайте нічого поганого! Я одружуся, обов’язково одружуся! Ось тільки з дружиною розлучуся – і відразу в ЗАГС!
– Микита, Ви ще й одружені? – тітка Оля мало не мурчала від задоволення.
Я впевнена – в її голові вже почав роїтися клубок пліток, якими вона оплетёт мой родной городок. Мамі б подзвонити потім, попередити. Я підійшла до Микити, обняла його і сказала тітці:
ЧИТАТИ ТАКОЖ: Купили квартиру у свекрухи? Даремно!
– Ой, там дружина така! Троє дітей у них з Ніком загальних, а вона – загуляла! І від чужого мужика народила! Ми з Микитою його дітей до себе заберемо, а вона нехай сама нагуляша тягне!
– Ти у мене найкраща! Гаразд піду я побарижу трохи і венусь. Що тобі купити – пива або горілки? – запитав у мене хлопець.
Отетерів чи що? Грай та не перегравай! Я ущипнула його за бік і відповіла:
– І того, і іншого! – Микита кивнув і пішов, закривши двері своїм ключем.
– Побарижу? Він що, той .. Ну, який .. – дядько пошепки на вушко повідав мені свою здогадку.
– Так Так! – закивала я. – Порошок там різні, таблетки, у нього цього добра – ого-го! – Микита підробляє фармацевтом, тому я і слова не збрехала. – Друзі ввечері його прийдуть, вечірку влаштуємо! – мрійливо закотила я очі.
– Нікітіни друзі прийдуть? – запитала зблідла тітка Оля. – Такі ж, як він?
– Так. – закивала я. Ну а що – вони все в меді вчаться, значить – такі ж!
Бігли родичі з моєї квартири, тільки п’яти виблискували! Ура! Треба тільки швидше мамі дзвонити, все розповідати.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
