Познайомилася Марина з Глібом на новій роботі. Хлопець відразу почав виказувати знаки уваги. Привернув бажанням допомогти влитися у робочий колектив. Спочатку разом ходили в їдальню вона на території підприємства. Потім після роботи гуляли містом, іноді в кіно ходили.
Дзвіночки були, але якось вона їх повз вуха пропустила. Марина дівчина скромна за нинішніми мірками – подарунків не чекала, в ресторани не напрошувалася.
Квітів не дарував? Ну як би і побачень в звичному розумінні не було. Разом вийшли з прохідної, прогулялися. У кафе іноді Гліб пригощав її, не скупився. Але і не відмовлявся, коли Марина оплачувала половину рахунку.
Гліб жив у своїй квартирі і не раз пропонував переїхати до нього. Спадкова невелика двушка, в якій Марина не сміла залишатися на ніч.
Чоловік у Катерини, батько Марини, строгих правил чоловік, і ці правила Марина не порушувала. Але Гліб знайшов ключик до її батька. Прийшов руки доньки просити і заодно дозволу пожити до весілля разом. Весільні клопоти довгі, а їм хочеться вже бути разом. Батько і повівся.
Майже місяць побула Марина у ейфорії закоханості, журнали з весільними нарядами вечорами гортала, вечері коханому готувала, про весілля думала. Потім з’явилися сумніви. Адже Гліб не заводив розмову про РАЦС, самій квапити було ніяково. Однак до своїх батьків наречений її знайомитися не віз, хоча жили ті в найближчому передмісті. Та й її батька з матір’ю уникав.
По суботах його батьки передавали їм великі сумки з їжею. Там були натуральні свіжі продукти зі свого господарства. І м’ясо, і молочко всіх видів, і яйця з яскравим жовтком, що навіть пахнуть не так як з супермаркету.
З цих продуктів і почалося прозріння. Гліб немов ненароком, ввечері відразу після зарплати сказав – Маринко, ти своїм поглядом подивися – що нам на тиждень ще підкупити, з’їздимо завтра зранку і купимо, щоб потім після роботи вже не ходити.
Марина склала список. Гліб вписав туди деяку побутову хімію, потім щось довго вираховував. У підсумку видав: якщо все підсумувати – мої продукти, твій список і розділити, то з мене ще близько сотки на цей тиждень. А за квартплату ввечері порахуємо. Місяць пройшов, як ти у мене живеш.
Марина сподівалася, що з першої зарплати в новому статусі, у них буде загальний бюджет, загальні плани і мрії. Однак все вийшло не так. Кожен повинен був лише вносити свою частку.
Гліб не поспішав вести її в РАЦС, в планах у нього була хороша машина, ЙОГО машина. А в статусі нареченої Марина була знахідкою для самотнього економного чоловіки. Він вносив свій пай в бюджет продуктами сільськими і половиною комунальних платежів. Решта улюбленій призначалося – його жаданій машині.
Любов? Вона була, і завжди на відстані кроку. На букети-цукерки витрачатися не потрібно. Захотів солоденького – Марина тортик спече, батьки чудові продукти передають. Бісквіт повітряний виходить, крем маслянистий, як Гліб і любить.
Ще можна зробити сумне обличчя, коли Марина купує собі щось із взуття чи одягу. Проходив такий трюк кілька разів. Марина і йому вибирала щось до сезону. Оплачувала сама. В такому комфортному режимі легше і швидше збирати на машину.
Про комфортний режим і зручність проживання з дівчиною Марина випадково почула. Засидівся якось друг дитинства Гліба у них. Марина вже спати пішла, а хлопці на кухні залишилися, дитинство позгадували, та «за сьогоднішнє життя» поговорили.
Встала двері прикрити і почула, як її коханий хвалився своєю підприємливістю.
– Одному чоловікові складно зараз. Вільні «дівчата» всі меркантильні, а бажань не вимкнути. А своя «жінка» економніше господарство веде, вдома затишно, і в ночі тепло без особливих витрат. Комфортний режим економії – вчися, брат, у давнього друга. Через кілька місяців машину будемо мою обмивати!
Катерина вже придане доньки зібрала, грошей на весільний подарунок і до списку родичів приступила, коли донька повернулася додому.
А відплатили вони нареченому красиво! Купили шикарну тачку Марині. На ній вона приїжджає на роботу, а Гліб кожен день зеленіє від заздрості, коли вона гордо проходить повз його. Всі гроші, що збирали і збирали на весілля, в машину вбухали. Так батько Маринин вирішив. Навіть на себе кредит узяв додатково, щоб «повний фарш» був у тачки.
Автор: Тетяна Бро.
Фото ілюстративне.
