Конституційний суд визнав неконституційним закон про НКРЕКП

Ярослав Вінокуров, фото
Ярослав Вінокуров
Деякі положення закону, що регулює діяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Конституційний суд визнав такими, які не відповідають Конституції України.

Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Зазначимо, що НКРЕКП створили указом президента у 2014 році. Пізніше, 22 вересня 2016 року Верховна Рада ухвалила закон про НКРЕКП, яким визначила загальні підстави діяльності органу та обрання його членів.

За даними видання «Дзеркало тижня», Конституційний суд визнав неконституційним указ президента, яким було створено тарифний регулятор.

Так, Конституційний суд зазначив, що президент не мав права створювати нові державні органи, так само, як не мав права призначати членів НКРЕКП.

Також, відповідно до рішення Конституційного суду, визначений законом про НКРЕКП правовий статус тарифного регулятора не відповідає чинній Конституції. Так, за своєю сутність НКРЕКП є центральним органом виконавчої влади, а тому відповідно до Конституції закон мав визначити саме такий її статус, який передбачає входження НКРЕКП в систему органів виконавчої влади і спрямування її роботи Кабінетом Міністрів.

Зазначимо, що після створення НКРЕКП, з діяльністю установи пов'язували низку корупційних скандалів, зокрема запровадження схеми визначення собівартості електроенергії, відомої як «Роттердам+».

Наразі у самій НКРЕКП утримуються від коментарів до отримання тексту рішення Конституційного суду.

НКРЕКП в Україні відповідає за визначення розмірів тарифів на комунальні послуги, взаємовідносини між суб'єктами ринку електроенергії. Цей орган затверджує формули, відповідно до яких встановлювались тарифи за електроенергію, вироблену різними видами електростанцій.

Зазначимо, що вартість електроенергії, що виробляється ТЕС України регулюється за формулою «Роттердам+», яку запровадили у травні 2016-го року.

Методика була запроваджена за умов втрати контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну на сході України. Майже всі шахти з антрацитовим вугіллям, на якому працює більшість ТЕС України, після окупації Донбасу опинилось на непідконтрольній території. І аби забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, було ухвалено рішення купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах, куди доставляють вугілля з ПАР та Південної Америки.

Формула була затверджена НКРЕКП, там заявляли, що така методика розрахунку мала усунути ручне регулювання цін, забезпечити незалежність від постачань із зони бойових дій та позбавити Україну від проблем з накопиченням достатньої кількості вугілля для проходження опалювального сезону.

Відповідно до методики, вартість палива визначалася за формулою «ціна вугілля у портах Амстердам — Роттердам — Антверпен + вартість його доставки в Україну». Формула «Роттердам+» застосовується як для ТЕС, що спалюють антрацитову (дефіцитну) групу вугілля, так і для станцій, що спалюють газову групу вугілля. З січня по листопад 2016 року ціна теплової електроенергії зросла у два рази.

У липні 2016 року прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною схему «Роттердам+», а у 2017-му генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що формула становить корупційну загрозу для держави. Президент же наголошував, що формула «Роттердам+» є вимогою Міжнародного валютного фонду.

7 серпня 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження через імовірні зловживання Нацкомісію з регулювання тарифів при укладанні «Роттердам+». Очільник НАБУ Артем Ситник заявляв, що справа про запровадження формули «Роттердам+» є пріоритетною для його відомства.

17 серпня у НКРЕКП заявила, що планує скасувати формулу через перехід до ринку електроенергії.

4 липня народні депутати подали до суду на тарифний регулятор через «Роттердам+».



Поділитися: