fbpx

На ювілей до своєї мами я поїхав сам, бо дружина не захотіла. Але прихопив невеликий букетик квітів, і мамі сказав, що це Леся передала. Мама вельми розчулилася, а коли я йшов додому, вона передала невістці шматочок торта

Ми з дружиною після весілля майже два роки жили з моїми батьками, бо у нас не було змоги знімати квартиру, а мої батьки жили у величезному будинку, де місця вистачало на всіх. Була лише одна проблема – моя дружина не сподобалась моїй мамі і молодшій сестрі. Тому з самого початку почалися суперечки і сваpки.

Я сподівався, що з часом це мине, але ставало тільки гірше. Мама відкрито говорила, що Леся мені не підходить, і що найкращий вихід – розлучитися. Невдовзі у нас народилася дитина, але мама продовжувала наполягати на розлученні.

Коли ж вона побачила, що я на боці дружини, то вирішили діяти інакше. У моєї сестри начебто пропали золоті сережки, вони їх довго шукали, а потім зробили крайньою мою дружину. Тут Леся вже не витерпіла і переїхала в селище до своїх батьків. Я поїхав за нею. Невдовзі ті сережки знайшлися, але осад у дружини на моїх родичок залишився.

Минуло вже багато років, але за весь цей час Леся жодного разу не їздила в село до моєї мами. Вже і мама робила перші кроки, а вона все ніяк. Я її розумію з однієї сторони, але з іншої пройшло багато часу, людям притаманно помилятися.

А кілька днів тому у моєї мами був ювілей – 60 років. Вона не збиралася його гучно відзначати, але хотіла посидіти з рідними людьми, запросила мене з дружиною і сестру з чоловіком. Але Леся категорично сказала, що не поїде, і навіть не треба її просити.

Я зрозумів, що дружина не жартує і поїхав сам. Але прихопив невеликий букетик квітів, і мамі сказав, що це Леся передала, але сама приїхати не змогла. Бачили б ви очі моєї мами, вона так розчулилася, що аж щиро заплакала. А коли я йшов додому, мама передала Лесі кусочок торта.

А на наступний день мама їй зателефонувала і попросила пробачення. Леся наче все життя чекала цього, відразу почала приємно говорити з моєю мамою. Мама подякувала їй за все і сказала, що кращої дружини для її сина годі було й придумати, і що вона дуже шкодує, що скільки часу у спілкуванні втрачено.

Через кілька днів ми з дружиною поїхали до моєї мами в село, нарешті дві найрідніші мені людини помирилися. І знаєте, на душі стало значно спокійніше.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page