Вже півроку окупаційна армія РФ, зазнавши найважчих втрат, намагається прорвати фронт на Бахмутському напрямку. Там росіяни марнують свою вогневу міць і живу силу, попри те, що насправді для РФ цей напрямок не має жодної перспективи.
Про це у відеоблозі розповів російський історик Дмитро Чернишевський.
За його словами, навіть якщо російські війська візьмуть це місто, яке руйнують вогневим валом, попереду глухий кут.
“Битва за Бахмут – класична пастка. Вона абсолютна безглузда. Але б’ються чолом про цей Бахмут вже 6 місяців, а останні 2 місяці це безперервні штурми. Б’ють із принципу: “А ми все одно його захопимо!” – Ну захоплять. А далі Краматорськ “А до нього ще дійти треба. І там теж найпотужнішими укріпленнями обплутано ще з 2014 року. Пробувати вони цей Краматорськ будуть ще рік, і не проб’ють”, – розповів Чернишевський.
Він уточнив, що саме під Бахмутом російська армія добиває свого наступального потенціалу.
“Захоплення Бахмута нічого не вирішує. Те, що Росія потрапила в цю пастку, пішла на принцип, грає на руку українському командуванню. Вони знову заманили російську армію в битву на своїх умовах там, де не можна розвинути успіх. Навіть якщо вони займуть руїни Бахмута, це нічого не дасть, як не дало взяття Лисичанська та Сєвєродонецька. Зараз Україна має намір звільнити ці міста ударом не через річку, а обійшовши з півночі. Те саме буде з Бахмутом”, – розповів російський історик.
І поки російська армія розбиває собі чоло штурмом Бахмута, ЗСУ готують великий контрнаступ. І стримати його російської армії, швидше за все, не вдасться, оскільки сили на той час будуть вичерпані.
Тим часом на Бахмутському напрямку ситуація залишається дуже напруженою, але на думку військового експерта Петра Черника, в українських військових є передумови для здійснення третьої, після Харківської та Херсонської, унікальної наступальної операції.
“На Бахмутському напрямку ворог буде тиснути доти, доки матиме ресурси. На цю хвилину ми відбиваємо всі атаки. Але Бахмут перетворюється у другий Сєвєродонецьк, який був зруйнований до фундаменту. Коли дійде до тієї точки, що там дійсно не буде за що зачепитися, можливо, буде якийсь тактичний відхід. А, можливо, і не буде, тому що у напрямку Сватове-Кремінна для нас складаються дуже хороші оперативні передумови. І якщо ми зуміємо там організувати свою оперативну дугу та вийти на наступний оперативний простір, тоді вже для московитів буде непереливки під тим самим Бахмутом“, – пояснює він.
За його словами, зараз зміни на полі бою відбуваються щогодини і розгадати, яка буде подальша динаміка, майже неможливо. Але наразі стратегічна ініціатива в руках українських військових.
“Впевнений, що після блискучої Харківської операції, не менш блискучої Херсонської операції, в обов’язковому порядку складеться якась третя. Виграшні стратегії не повторюються і третя операція також буде унікальною. Вона буде, але тут питання часу та обставин“, – сказав Черник.
Водночас військовий експерт Ігор Романенко підкреслив, що на цьому напрямку зв’язана величезна кількість сил, що дозволяє ЗСУ звільняти території на інших напрямках. Також під час війни було декілька історичних моментів. Вперше в історії було здійснено атаку на базу ЧФ в Севастополі. Тепер відбулися атаки на аеродроми, де розташовані літаки стратегічної авіації. Частина з них свого часу були передані Росії з України разом з ракетами, які зараз використовуються зараз проти України.
“Росіяни знають, що оборона повинна мати активний характер. Вони весь час ведуть атаки на різних ділянках фронту. Але на стратегічний наступ вони не мають сил. Мобілізація буде продовжуватися в міру потреби. Вони створюють резерви особового складу. Хоча вони гірше оснащені, ніж ЗСУ, але росіяни традиційно використовують стратегію навали. Саме цю тактику використовує Суровікін протягом всієї своєї кар’єри. Проте ЗСУ багато чого навчилися і успішно стримують ці атаки“, – описав ситуацію експерт.
Тож ЗСУ використовує тактику знищення потенціалу ворога, знищуючи центри управління, логістичні шляхи, боєзапас. Це дасть можливість звільняти інші території.
