Поляк Ромуальд Осчак вирушив зі своїм металошукачем досліджувати ліс на сході Польщі, він натрапив на дивовижну знахідку - вчені кажуть, що вона має величезне значення для науки та історії регіону.
Реліквія належить до епохи неоліту - часу, коли люди вперше навчилися розвивати сільське господарство. Тепер дослідники сподіваються, що вона відкриє більше інформації про те, яким було життя європейців епохи неоліту, ідеться в повідомленні Люблінського воєводського зберігача пам'яток у Facebook.
Ромуальд Осчак - член Історико-етнографічної асоціації любителів землі Любліна. Раніше Осцяк зробив ще кілька знахідок, займаючись металодетекцією в цьому районі. Лише за останні кілька місяців він виявив серп бронзового століття, середньовічну бойову сокиру і 27 монет часів правління короля Яна II Казимира Вази.
Осчак вирушив досліджувати ліс в околицях міста Сієнніца-Ружана, розташованого на сході Польщі. Нерідко металошукачі знаходять у цьому районі артефакти часів світових воєн. Однак цього разу Осчак виявив щось набагато значніше: стародавню мідну сокиру.
Трапецієподібне лезо завдовжки близько шести дюймів з віялоподібним краєм і прямокутною головкою. Загалом вона важила приблизно півтора фунта, йдеться в повідомленні Люблінського воєводського зберігача пам'яток у Facebook. Коли Осцяк передав сокиру до відділу охорони пам'яток у Хелмі, він отримав дивовижну звістку про те, що їй понад 6 000 років.
Хто такі чорні копачі?
Чорні копачі - традиційна назва для одинаків або груп, які займаються нелегальним пошуком історичних артефактів на археологічних об'єктах, не маючи на те офіційного дозволу.
"З наукового погляду це найцінніша знахідка", - заявив у пресрелізі Міністерства науки і вищої освіти Едвін Розвалка, президент Історико-етнографічної асоціації любителів Люблінської землі.
"Багато шукачів можуть провести все своє життя в поневіряннях і не знайти нічого настільки ж цінного".
Отримавши сокиру від Осціака, дослідники зрозуміли, що в них у руках щось особливе.
"Ця знахідка має величезне значення для науки та історії регіону", - сказав у пресрелізі Павел Віра, голова хелмського відділення Люблінського воєводського управління з охорони пам'яток.
Дослідники датували сокиру IV тисячоліттям до нашої ери, періодом неоліту.
На думку дослідників, сокиру не було викувано в регіоні, а, найімовірніше, її привезло люблінсько-волинське населення з Карпатського басейну, який зараз є західною частиною Угорщини, або зі Східних Альп.
Вам може бути цікаво:
- На Житомирщині знайдено сенсаційний скарб: опубліковано фото
- Скарб у шкарпетці: сім'я знайшла "спадок" від бабусі вартістю цілий статок
- Чоловік знайшов скарб у потаємній кімнаті на горищі, але на нього чекало розчарування
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Читати Главред в Viber
