Всі своїх дітей та онуків хвалять, а моя свекруха тільки один негатив ллє. Так і вчора було. Прийшла вона до нас в гості. Забігла ну на годинку, і замість того, щоб онукам час приділити, вона з пів годинки теліпалася з подругою по телефону.
І якщо та їй про свого онучка однин позитив лила: і уроки робить і почерк гарний має і на бокс ходить, ну такий розумничок. То моя свекруха про наших дітей тільки одне тараторила: такі неохайні, самі собі хліба не намастять (хоча це не правда), нічим не займаються тільки в планшеті і телефоні сидять.
Ага… та наші діти і дня такого нема, щоб вони на гуртки не йшли. В нас і гітара і плавання і додаткова англійська і футбол.
Ну як з цією людиною можна бути доброю, скажіть мені будь ласка?
Ну звісно що така поведінка свекрухи мені недовподоби. І ви знаєте, що ще гірше, свекор такий самий. Нічого Віктор Петрович не бачить доброго в онуках, лиш тицяє на щось погане.
Та всі діти різні, і не можуть вони бути чемні-чемні, на те воно й дитинство.
Ми з чоловіком і двома синами 8 і 10 років живемо окремо. На квартиру заробили самі, бо працюємо не покладаючи рук.
Сини наші школярі, старший гарно вчиться, але не відмінник, молодший теж не відстає.
Дома їх майже не застати, як не школа то гуртки. Ми з чоловіком стараємось їх розвивати, щоб у майбутньому вони швидше знайшли себе.
Але мої свекри ще тої закалки. Хто б до кого в гості не прийшов, ми до них, чи вони до нас, все вони чіпляються і до мене з чоловіком, а особливо до дітей.
Відразу ж скажу, що Остапчик і Данило їх єдині онуки. Старший їх син одружився на жінці з дитиною, але своїх в них, на жаль, не має.
Ну здавало б ся, мають душі в них не чути, але ні.
Ніколи вони не говорять до хлопців, що їх люблять, на відміну від моїх батьків.
Я розумію, що вони не звикли проявляти емоції і таке говорити, але ж як це пояснити дітям.
Те саме було і днями. Свекруха прийшла ніби то як до онуків. Переглянула їх щоденники, на 12-ки уваги не звернула, а ось за 8-ки вчепилась не на жарт.
Слава Богу, до свекрухи подзвонила її подруга. Пішла вона спілкуватися на кухню і з пів годинки вони ділилися одна з одною історіями. Звук в телефоні у свекрухи хороший, тому все було чутно. І якщо подруга тільки те й робила, що хвалилася, які чудові в неї онуки, то моя один негатив лила.
Як пояснити людині, що цього робити не потрібно? Немає ідеальних людей і в подруги онуки теж в телефоні сидять і це 100 відсотків, просто вона це не говорить, а нашій дай душу вилити…
Автор – КАРАМЕЛЬКА
Текс підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
