Абсурд — це перше слово, яке спадає на думку, коли ми розглядаємо заборону на передачу західної зброї «Азову». В Україні мало хто про це знає, і практично ніхто не обговорює це публічно.

З 2017 року і досі в ряді законів про консолідовані асигнування США міститься наступна поправка: «Жодні кошти, надані цим Законом, не можуть бути використані для надання зброї, навчання або іншої допомоги батальйону «Азов»».

У 2015 році конгресмен Джон Коньєрс-молодший, демократ від штату Мічиган, запропонував цю поправку до Закону про асигнування Міністерства оборони на фінансовий рік, що закінчувався 30 вересня 2016 року. Він вніс цю пропозицію, посилаючись на те, що журнал Foreign Affairs, а також «інші провідні ЗМІ» охарактеризували батальйон «Азов» як «відверто неонацистський» і «фашистський».

Згідно з інформацією ЗМІ, пізніше Департамент оборони закликав прибрати запропоновану поправку, аргументуючи це тим, що допомога «Азову» вже має бути заборонена законом «Ліхі», який стверджує, що «ніяка допомога не повинна надаватися будь-якому підрозділу , що вчинив грубе порушення прав людини».

Важливо відзначити, що наприкінці 2014 року «Азов» перестав бути батальйоном, і став окремим загоном спеціального призначення.

Саме ця поправка, яка рік у рік кочує з одного закону про асигнування у інший, є причиною того, що у 2022 році під час оборони Маріуполя «Азов» не мав новітнього західного озброєння. Тоді ми стримували переважаючі сили противника в оточеному Маріуполі, використовуючи вкрай обмежені ресурси, які мали, і показали надзвичайно високу ефективність.

У 2022 росіяни забажали «денацифікувати» вже всю Україну, записавши в «нацисти» цілий народ. 10 років тому ніхто не допоміг «Азову» протистояти впливу ворожої пропаганди. Сьогодні вся країна опинилася у тотожній ситуації. І так само, як і «Азов» упродовж 10 років, Україна нині може зіткнутися із відсутністю західної допомоги.

Наголошую, що сам факт існування подібних поправок та заборон лише підірвує можливість «Азову» ефективно виконувати свої завдання, а також ганьбить імідж України на міжнародній арені.

Не існує жодних доказів та підтверджень тим звинуваченням, які російська пропаганда ллє на «Азов» протягом 10 років.

Так, на нашому шляху нас не зупинять жодні перепони. Втім, справедливість вимагає відповідей.