Квартиру ми з Олексієм взяли в кредит самі, і я дуже тішилася, що вона не в райцентрі біля свекрів, а в місті. І в мене просто тоді плигнули на лоба від факту, що свекор буде жити з нами і працювати в Полтаві.
Мене звуть Олена, і я дуже хочу попросити вашої поради. Ми з Дмитром разом шість років, у нас двоє діток. Живемо ми вже якийсь час окремо від батьків у іншому місті. У нас є власна квартира, іпотеку за неї ми платимо самі.
Як побралися з чоловіком, свекруха почала активно приділяти увагу нашій родині і втручатися у всі аспекти нашого життя. Як народилися дітки, стало ще веселіше. Богдана Олександрівна постійно їх обіймає, просто проходу малечі не дає, і весь час прагне їх нагодувати чимось дорослим, смаженим.
Щось казати свекрусі марно, я вже пробувала – результату нуль. А їздить вона до нам доволі часто, кожних вихідних, та й серед тижня буває, бо працює лише на пів ставки.
Вона вже вирішила, який нам потрібен ремонт в новій квартирі, які потрібні меблі, де хтось має спати, куди розкласти речі, як треба розставити меблі, як правильно треба провітрювати квартиру.
Далі – більше. Свекруха відправила свекра жити з нами, щоб працював у місті. Домовились вони про все за моєю спиною, мене поставили перед фактом. Сказали, що тільки рік із нами свекор поживе, попрацює до пенсії. Але з’їжджати він не збирається, так вирішила Богдана Олександрівна.
І ось вишенька на торті – мама чоловіка скоро піде на пенсію, і збирається приїхати до нас жити зовсім. Я все розумію, вона мати мого чоловіка. Але жодних меж вона не відчуває і не дотримується.
Богдана Олександрівна Вона владна жінка, і завжди саме вона була головою в їхній сім’ї. Вона нічого не чує, робить все тільки по-совєму. Мама Дмитра не може зрозуміти, що у нас з чоловіком своя сім’я.
Навіть по телефону моя свекруха примудряється зробити так, щоб між нами з Дімою виникла суперечка ось просто на рівному місці. наприклад. питає, що я сьогодні для них з батьком приготувала. Діма каже – сосиски з макаронами.
Вона йому: “Ой синку, що ж за хазяйка така твоя Олена! Нічого, скоро я до вас приїду, буду нормально вас пиріжечками і котлетками годувати!”
Говорила я з чоловіком на всі ці теми, не думайте. Все – марно. Я більше не знаю, що робити. У мене не вистачає сил. Я вже не можу нормально ночами спати, мені сниться її переїзд.
Я не знаю, як домовитися з Богданою Олександрівною. Вона хоче, щоб було тільки так, як хоче вона. Вирішує, що треба робити з моїми дітьми. У який садок вести, на який гурток віддати, що одягнути, як з ними займатися.
Я пояснювала їй, що вона вже мала можливість виховувати своїх дітей, і що своїх дітей хочу виховувати я з чоловіком і вирішувати, як і що для них буде краще.
Допоможіть, будь ласка порадою, я не знаю, скільки ще так зможу. Мене вже почали відвідувати думки про розлучення. Я вже не знаю, як достукатися до мами Дмитра і до нього самого. Що мені робити, як гадаєте? Чи прийняти ситуацію і жити зі свекрами, не маючи ніякого права голосу у власній оселі?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
