Мобілізація по-новому: навіщо чоловіків за кордоном залишили без паспортів — політолог розтлумачив
МЗС України днями призупинило надання консульських послуг військовозобов’язаним чоловікам, які мешкають за кордоном, окрім оформлення документів для повернення до України.
А вже 24 квітня Кабмін вніс зміни, відповідно до яких заборонив пересилати паспорти за кордон. Призовники можуть отримати їх лише на території України. Згодом у МЗС уточнили, що заборона на отримання паспортів за кордоном стосується тільки ДП "Документ".
Все це сколихнуло хвилю невдоволення серед українців за кордоном — вони навіть спробували влаштувати бунт. Деякі політики та правозахисники заговорили про порушення прав, інші українці ж навпаки — підтримали, наголосивши, що крім прав, є ще й обов’язки.
Навіщо влада пішла на такі кроки чи не спровокує це розкол суспільства — ТСН.ua запитав у політолога, голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка.
На думку Володимира Фесенка, МЗС пішло на таке непопулярне рішення, оскільки від травня набуває чинності закон про мобілізацію і багато військовозобов’язаних за кордоном "хотіли схитрувати", заздалегідь оформивши нові закордонні паспорти.
"Призупинення — це тимчасова ситуація до моменту набуття чинності закону про мобілізацію, до 18 травня, наскільки я розумію. Бо багато хто з чоловіків, які за кордоном, хотіли схитрувати. І поки закон не набрав чинності, хотіли отримати закордонний паспорт та інші документи і все — гудбай, моя рідна держава, більше я з тобою не матиму справ, щоб ти мене не чіпала і щоб я забув і про тебе, і про твою війну. Вони хотіли схитрити — держава відреагувала. Але це рішення, зокрема і щодо паспортів, воно регулюватиме видачу паспортів", — пояснив політолог.
Водночас Володимир Фесенко наголосив, що потрібно людям чітко пояснити, де вони можуть отримати свій паспорт. Особливо це стосується тих, хто виїхав з окупованих регіонів.
"Але є різні ситуації. Є люди, наприклад, жінки, діти — вони виїхали за кордон і їм є, куди повертатись, чоловіки теж. Але вони стикаються із необхідністю взяття на військовий облік. А є люди, які були на окупованих територіях. От як їм бути? Тобто треба не просто сказати — паспорти тільки в Україні, а й визначити для різних категорій населення, а де саме. Це було б правильно", — наголосив політолог.
Військовозобов’язаним потрібно визначитись, чи зберігають вони зв'язок з Україною
Володимир Фесенко наголосив, що подібні рішення українського уряду спрямовані не на те, щоб когось покарати, а щоб встановити, хто зберігає зв'язок з державою.
"У чому суть логіки? Не в тому, щоб когось покарати. Ні, це стимул. Ти маєш визначитись, якщо ти за кордоном — з різних причин, є люди, які туди виїхали ще до повномасштабного вторгнення — на роботу, на навчання. Людина зберігає українське громадянство і не хоче втрачати зв'язок з країною. Але є люди, які тікали з країни, порушуючи закон. Так чи інакше, треба навести лад. Це імпульс тим людям, особливо військовозобов’язаним, визначитись — ви зберігаєте зв'язок з Україною, не лише споживацьки, коли використовуєте свій український паспорт, щоб отримати допомогу в Німеччині чи Польщі. Ви все ж потенційно не забувайте про свій громадянський обов’язок захищати Україну. Нема процедур призову до армії за кордоном. А тому йдеться про мінімальну річ — ти маєш відновити своє взяття на військовий облік — і все. От відкриють електронний кабінет, або іншу процедуру, передбачену законом про мобілізацію. Ось це мінімум, який треба зробити. Але ти маєш визначитись — ти зберігаєш активний зв'язок зі своєю державою чи ні", — сказав він.
Подібні рішення — це сигнал тим, хто хоче незаконно втекти з України
Володимир Фесенко вважає, що таким чином держава ще й посилає сигнал тим, хто хоче втекти з України.
"Другий важливий момент — це сигнал тим, хто хоче тікати з країни. Ви хотіли обдурити державу? Вам не подобається Україна? Ви не хочете захищати свою державу? Ви хочете втекти, порушуючи закон. Майте на увазі, що так чи інакше у вас можуть виникнути проблеми за кордоном. Це важливий момент для того, щоб закон працював. Закон працюватиме — не важливо який, коли є санкція за порушення закону. Тоді цей закон виконуватимуть, не буде покарання — значна частина людей порушуватиме закон. От простий приклад, проблема є не тільки за кордоном, а й всередині країни — коли приходить повістка, а люди її ігнорують і ви нічого їм не зробите. І тут виникає проблема з мобілізацією і це загрожує нашій обороноздатності, враховуючи масштаби війни", — пояснив політолог.
Питання соціальної справедливості та рівності перед законом
Експерт вважає, що тут ще є питання стосовно рівності та соціальної справедливості. Він наголосив, що всередині країни триває мобілізація і складається враження, що ті, хто за кордоном — їх це не стосується.
"Ще один момент — це питання соціальної, правової справедливості. Рівність всіх перед законом. Чому всередині країни має працювати процедура закону про мобілізацію, а за кордоном — ні. Це неправильно та несправедливо. Тому принцип рівності всіх перед законом має працювати. От три головні мотиви, чому з’явились ці рішення і це все пов’язано із набуттям чинності закону про мобілізацію", — сказав Володимир Фесенко.
Протиріччя є, але вони немасові
Відповідаючи на запитання, чи не поглибить це розкол серед українців, політолог наголосив, що він уже є, адже є різне ставлення до призову та мобілізації.
"Будь-який соціолог, який досліджував цю тему, вам скаже, що в українців є неоднозначне ставлення до людей за кордоном. Хтось — критично, хтось — з розумінням, ще критичніше ставлення — до чоловіків, які поїхали за кордон. І на цю тему є різкі критики, які вважають, що треба ще жорсткіше діяти стосовно тих чоловіків, які втекли чи виїхали. Є ті, хто виправдовує. У нас і до мобілізації всередині країни є неоднозначне ставлення. Відповідно є протиріччя, я б не називав це розколом. У нас є така ситуація, що це війна. От ситуація з війною — хтось захищає свою країну зі зброєю, хтось допомагає, хтось пасивно дивиться, коли це закінчиться, а хтось — переходить на сторону ворога. Протиріччя є, але вони немасові, і це неминуча ситуація в умовах війни. Є протиріччя інтересів, конфлікт інтересів і у цьому разі про це йдеться", — сказав він.
"Не хочете ставати на військовий облік — значить тоді держава на вас не розраховує", — політолог
Володимир Фесенко наголосив, що військовий облік для чоловіків за кордоном потрібен для того, щоб держава розуміла, на кого вона може розраховувати.
"Держава та громадяни — це взаємопов’язані субстанції. Держава — це не тільки апарат державного управління, який забезпечує виконання суспільно-необхідних функцій. Держава працює тоді, коли громадяни виконують правила держави, підтверджують свій зв'язок з державою. В умовах війни це загострюється. Зараз така ситуація. І люди, які за кордоном, мають для себе вирішити — ви зберігаєте зв'язок з державою чи ні. Якщо зберігаєте — це не тільки ваші права, а й обов’язки. От що важливо. Це не односторонній зв'язок. І у цьому разі держава нагадує — вона у складному становищі, коли її треба захищати. І це сигнал — коли ви виїхали за кордон — ми з розумінням ставимось до ситуації із жінками та дітьми за кордоном, але є чоловіки. От вони мають визначиться — ви готові чи ні? Держава може на вас розраховувати, бо йдеться не про призов, не про мобілізацію вже зараз. А про те, що може бути у перспективі. Тобто може на вас держава розраховувати чи ні? От ви не хочете ставати на військовий облік — значить тоді держава на вас не розраховує теж, тоді шукайте собі інше громадянство, інший юридичний статус, якщо ви не хочете підтримувати свій зв'язок з державою", — вважає він.
Чи призиватимуть з-за кордону
Володимир Фесенко наголосив, що зараз немає процедури призову з-за кордону.
"Нема зараз процедури призову в армію за кордоном. Нема. А тому весь цей галас, що вже звідти забирають в армію, порожній. Ні, йдеться про взяття на військовий облік", — сказав він.
Чому в Польщі готові допомогти Україні повернути військовозобов’язаних
Заяви міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що його країна готова допомогти Україні повернути військовозобов’язаних, на думку Володимир Фесенка, це — відображення настроїв населення Польщі.
"Я вчора розмовляв із польським журналістом на цю ж тему. Він теж каже — у Польщі дуже поширені настрої нерозуміння ситуації. Я його буквально цитую — там незадоволені тим, що багато людей, достатньо молодого віку, використовують і український паспорт, і допомогу з боку Польщі. Це викликає нерозуміння і засудження з боку поляків. Це — відображення настроїв, польської суспільної думки. Але це не означає, що вже завтра з Польщі висилатимуть чи призиватимуть до армії. Бо наголошую — процедури призову до армії з-за кордону нема", — сказав він.
Водночас політолог не виключає, що з Польщі можуть депортувати порушників закону.
"А от що може бути — я чув і читав. Там зараз бунт перед консульською установою. Якщо буде бунт — порушення громадського порядку — польська влада має всі підстави депортувати порушника закону. Про це можна домовитись — якщо буде людина порушувати закон, то її можуть депортувати до країни, звідки вона з’явилась у Польщі. Це я припускаю, але це теж предмет домовленостей і так далі", — сказав він.